Есперанто - упутство за изучавање
| Есперанто - упутство за изучавање Писац: Јован П. Јовановић |
| Први српски уџбеник есперанта. Издање „Народне штампарије”, Крагујевац 1908. Исправак штампарских грешака и редактура текста: Корисник Smart. |
„Све пробајте, што је добро, тога се држите“ – Апостол Павле
Th. Čejka и Krumpholca
ЈОВ. П. ЈОВАНОВИЋ
У КРАГУЈЕВЦУ – 1908.
Међународни језик Esperanto[уреди]
Потреба једнога међународнога језика осећала се је одавно. Још пре две стотине и више година говорио је о томе велики човекољубац Амос Коменски. Он је, у томе уверењу, апеловао на учене људе да мисле о томе: на који би се начин створио један општи језик, који би сви људи могли лако научити. Лајбниц је рекао: кад би на свету био само један језик, онда би се живот људски увећао за једну трећину, која се сад троши на учење језика.
Да би се задовољила та потреба учињен је био покушај са међународним језиком Volapik-ом. Али је, као што се зна, тај покушај испао несрећно. Његова одвећ сложена и тешка граматика отежавала је учење језика. Људи и најаче воље годинама су га изучавали, па ипак су на крају крајева напустили учење.
Због тога неуспеха са Volapik-ом дочекан је с неповерењем и покушај с Esperanto-м, јер се створило беше уверење да је стварање једног општег језика за све народе једна утопија. Али кад је ствар потпуно испитана признато је да је Esperanto-м постигнут потпуни успех. О томе су дали своје сведоџбе многи знаменити људи. Проф. Max. Müller, вели: „Имао сам прилике изнети своја мишљења о разним предлозима за увођење једнога општег језика, али Esperant-у морам одати прво место.“ Универзитетски проф. Charles Mèray вели: „Да није било неуспеха са Volapik-ом Esperanto би до сад већ био стално уведен као међународни језик.“ Лав Н. Толстој вели: „Esperanto је веома лак језик. У сваком случају жртва, коју појединац принесе томе, посвећујући и најмање времена, да се научи овоме језику, тако је незнатна, а велике користи тако огромне, да покушај учења никако не треба одбацивати“.
Један нарочити комитет, који је образован био у Паризу од научених људи да испита и одреди вредност Esperanta, једногласно је потврдио да је Esperanto-м постигнут потпуни успех, а један његов члан, ђенерал Саберт, изашао је по том с Esperant-ом и пред париску Академију Наука, где је одмах задобио 25 чланова Академије за своје приврженике, и прошле године 70 посланика францускога парламента потписали су предлог да се Esperanto уведе као обавезни предмет у француским школама.
Творац Esperanta је доктор медецине Д-р Заменхоф (Zamenhof). Д-р Заменхоф је по народности Рус, а живи у Варшави. Почео је радити на стварању међународнога језика још као гимназиста, а потпуно га је израдио 1887. г.
За Volapik су стваране нове речи, и то сасвим произвољно, а то је највише отежавало учење језика, а уз то још и одвећ сложена и тешка граматика његова.
Д-р Заменхоф није стварао нове речи, већ је саставио речник из француских, латинских и немачких коренитих речи, а израдио је тако просту граматику, да се сва правила могу изучити и врло лако и врло брзо.
Због те велике лакоће сваки га може научити и лако и брзо.
Esperanto је данас врло много раширен, и све се више шири. У свима државама и старога и новога света постоје многобројни есперантски клубови, дела најзнаменитијих писаца преведена су на Esperanto, и излазе више десетина есперантских листова, а сваке године држе се есперантски конгреси.
Esperanto долази од речи espero, што значи нада.
За учење Esperanta није потребан нарочити учитељ: доста је имати добар уџбеник. Кад се на једноме месту нађе више њих који желе научити Esperanto, најбоље је да образују клуб, па да споразумно одреде време и место за заједничко учење.
Буде ли и у нас толико воље за учење Esperanta, колико тога има у другим земљама, ми ћемо ускоро за овим првим уџбеником израдити и речнике есперантско-српски и српско-есперантски, а по том можемо имати и часопис српских есперантиста.
У изради овога упутства усрдно ме је помогао чески колега г. Th. Čejka на чему му изјављујем своју велику захвалност.
Крагујевац
На Нову Годину 1908.
учитељ
Азбука[уреди]
a, b, c, ĉ, d, e, f, g, ĝ, h, ĥ, i, j, ĵ, k, l, m, n, o, p, r, s, ŝ, t, u, ŭ, v, z.
ĉ се чита као ч, ĝ као џ, ĵ као ж, ŝ као ш, ĥ као х које се јаче чује, ŭ као кратко у тако, да се уједно, као један слог, изговара с гласом испред себе.
Правопис[уреди]
Правопис је фонетичан. Пише се како се говори, а чита се како је написано: Jozefo, Johano, Ludoviko, kompanio, kvartalo, kaŝtano, ĉevalo, generalo, ĵurnalo, ĥaoso.
Нагласак[уреди]
Једногласне речи су без нагласка. У двосложним речима нагласак пада на први слог, а у речима са више слогова нагласак пада свакад на претпоследњи слог: domo, citrono, oficiro, telefono, filozofio.
Врсте речи[уреди]
Есперанто има свих девет врста речи, које има и српски језик.
I Именице[уреди]
1. Свака именица без разлике има наставак о: homo – човек, libro – књига, arbo – дрво, tero – земља, viro – муж, patro – отац, filo – син, frato – брат, infano – дете, domo – кућа.
2. Именице у есперанту немају родова, и исто тако ни заменице, ни придеви, ни бројеви, већ кад се између именичке основе и наставка о уметне уметак in онда именица означава женски род. Нпр.: patro (отац), patrino (мајка), filo (син), filino (ћерка), frato (брат), fratino (сестра), viro (муж), virino (жена), bovo (во), bovino (крава), итд.
3. Особне именице пишу се великим словом, све остале малим.
4. Кад се именици дода наставак j онда она означава облик множине: homo (човек), а homoj (људи), virino (жена), а virinoj (жене), libro (књига), а libroj (књиге), infano (дете), a infanoj (деца).
5. Свака именица има члан la, који се пише испред именице и у једнини и у множини, само је вокатив без члана.
6. Именице имају 7 падежа у једнини и 7 падежа у множини. Падежи немају наставака, већ се падежи разликују по предлозима. Само акузатив и једнине и множине има наставак n.
Промена именица
| ном. | la filo, син | ном. | la filoj, синови |
| ген. | de la filo, сина | ген. | de la filoj, синова |
| дат. | al la filo, сину | дат. | al la filoj, синовима |
| аку. | la filon, сина | аку. | la filojn, синове |
| вок. | - filo, сине | вок. | - filoj, синови |
| инс. | kun la filo, сином | инс. | kun la filoj, синовима |
| лок. | pri la filo, сину | лок. | pri la filoj, синовима |
Предлози значе: de – од, al – к, kun – са, pri – о.
7. По овоме обрасцу мења се свака именица без погледа на то означава ли она мушко или женско, живу или мртву ствар.
8. По овоме обрасцу мењају се и све заменице, придеви и бројеви. По томе именица са заменицом и придевом мења се овако:
Једнина:
ном. mia bona filo – мој добри син
ген. de mia bona filo – (од) мога доброг сина
дат. mia bona filo – (к) моме добром сину
аку. mian bonan filon – мога доброг сина
вок. mia bona filo – мој добри сине
инс. kun mia bona filo – (с) мојим добрим сином
лок. pri mia bona filo – (o) моме добром сину.
Множина:
ном. miaj bonaj filoj – моји добри синови
ген. de miaj bonaj filoj – (од) мојих добрих синова
дат. al miaj bonaj filo – к мојим добрим синовима
аку. miajn bonajn filojn – моје добре синове
вок. miaj bonaj filoj! – моји добри синови
инс. kun miaj bonaj filoj – (са) мојим добрим синовима
лок. pri miaj bonaj – (о) мојим добрим синовима.
9. Предлог de из генитива значи од. Нпр. la letero de la patro значи: писмо од оца, a значи још и: очево писмо.
10. У генитиву место предлога de може доћи предлог da. То бива онда, кал се хоће да означи мера или количина од онога што именица значи. Нпр. pokalo da vino (бокал вина, вински бокал).
Напомена: речи из свакога вежбања треба исписивати и памтити, најбоље азбучним редом.
Речи за вежбање: Homo – човек, libro – књига, arbo – дрво, tero – земља, viro – муж, virino – жена, patro – отац, patrino – мајка, filo – син, filino – ћерка, frato – брат, fratino – сестра, infano – дете.
1. Jozefo kaj Jozefino. – La viro kaj la virino. – La homo kaj la infano. – La homoj kaj la infanoj. – La patro kaj la infanoj. – La patrino kaj la filino. – La patro kaj la filoj.
2. La letero de la filo. – La libro de la fratino. – La libroj de mia frato. – La filo de mia frato. – La frato de mia patro. – La frato de mia patrino.
3. Al mia patro. – Al miaj infanoj. – Al mia bona patrino.
4. Mia patro! – Mia fratino! – Miaj bonaj infanoj! – Mia filo!
5. La patrino kun la filo kaj kun la filino. – La frato kun la fratino. – La patro kun la filoj kaj kun la filinoj. – La infanoj kun la patrino. – La mia frato kun la mia fratino.
6. La libro pri la bonaj infanoj. – La libro pri la tero. – Pri mia patro kaj patrino.
II Заменице[уреди]
1. Личне заменице
| Једнина: | Множина: | |
| 1. л. mi, ја | 1. л. ni, ми | |
| 2. л. ci, ти | 2. л. vi, ви | |
| 3. л. | li, он ŝi, она |
3. л. ili, они |
Лична заменица за свако лице:
si – себе, се.
2. Присвојне заменице
| Једнина: | Множина: | |
| 1. л. miа, мој-а-е | 1. л. niа, наш-а-е | |
| 2. л. ciа, твој-а-е | 2. л. viа, ваш-а-е | |
| 3. л. | liа, његов-а-о ŝiа, њен-а-о |
3. л. iliа, њихов-а-о |
Присвојна заменица за свако лице:
si – своји-а-е
siaj – своји-е-а.
3. Заменице, као и именице, немају родова, већ свака заменица служи за сва три рода. Само лична и показна заменица 3 л. има и женски род, а то је заменица ŝi, и ŝia.
Заменица ĝi и ĝia употребљавају се за сва три рода, али се употребљују само онда, кад замењују имена ствари, имена животиња, и заједничка људска имена (војник, ђак, учитељ).
Заменица ci (ти) ретко се употребљава, већ се место ci (ти) употребљује обично vi (ви).
4. Безлична заменица oni (се) употребљава се као и у српском језику: каже се, говори се, чује се; само се ова заменица у есперанту обично пише на почетку реченице.
5. Заменице се мењају по падежима исто онако као и именице.
Промена присвојне заменице:
| ном. | mia, мој-а-е | ном. | miaj, моји-е-а |
| ген. | de mia, (од) мога-је-га | ген. | de miaj, мојих |
| дат. | al mia, (к) моме-јој-моме | дат. | al miaj, мојима |
| аку. | mian, мога-ју-је | аку. | miajn, моје |
| вок. | mia, мој!-а!-е! | вок. | miaj! моји-е-а |
| инс. | kun mia, (с) мојим | инс. | kun miaj, моји-е-а |
| лок. | pri mia, (о) моме | лок. | pri miaj, мојима |
По овоме обрасцу мења се свака заменица без изузетка.
Речи за вежбања: estas - у једнини значи: јесам (сам), јеси (си), јесте (је); у множини значи: јесмо (смо), јесте (сте), јесу (су).
Sana - здрав-а-о, granda - велики-а-о.
Amiko - пријатељ; instruisto - учитељ; onklo - стриц; edzo - супруг, муж; avo - дед; sinjoro - господин.
Mi estas lia frato. — Ŝi estas mia filino. — Li estas mia bona amiko. — Vi estas bonaj infanoj. — Nia instruisto estas bona. — Ni estas bonaj homoj. – Ili estas sanaj. – Viaj infanoj estas sanaj.
La frato de mia patro estas mia onklo. – Mia edzino estas filino de ilia frato. – Ŝi estas filino de sinjoro Petro. – lliaj infanoj estas sanaj kaj bonaj. – Via filo estas granda. – La patro de via patro estas via avo. – La filo de mia amiko. – Al la filo de mia amiko. — Miaj infanoj! Kun la avinoj de niaj patroj. – La letero estas de ŝia filino. – La libro estas de ilia instruisto. – Pri niaj tiloj kaj niaj filinoj. – Ŝia patrino kaj mia edzino estas fratinoj.
Кад се уз именицу којом се пита: kiu?, kio?, kia?, kies? дода још ajn, онда значи неку неодређеност: kiu-ajn (који год), kio-ajn (ма што, што било), kia-ajn (ма какав), kies-ajn (ма чији).
Када се испред ли иза заменице којом се показује стави ĉi, онда значи да је то, на што се показује, ту близу: tiu ĉi (тај ту), tio ĉi (то ту).
Речи за вежбање: Dio – Бог; ĉapelo – шешир; havas – имам, имаш, има : имамо, имате, имају; domo – кућа, дом.
Kio estas via filo? – Kion havas tiu ĉi infano? – Kia estas via ĉapelo? – Kies estas ĉi tiu ĉapelo?
Iu estas sana, iu estas granda, iu estas bona. – Mi havas ion. – Li havas ian ĉapelon. – Ŝi havas ies ĉapelon.
Tiu ĉi infano estas bona. – Tion havas ĉiu homo. Mia ĉapelo estas tia. Tiaj infanoj estas bonaj. – La infano de tiu homo estas bona. La domo de tiu homo estas bona. – La domo de tiu homo estas granda.
Ĉiu homo estas filo de Dio. – Li havas ĉiajn librojn. – La Dio estas ĉies patro.
Tian ĉapelon havas neniu. Ni havas nenian ĉapelon. – Ili havas nenian ĉapelon. – Kio estas nenies, tio estas ĉies.
III Глаголи[уреди]
1. Сви глаголи имају у неодређеноме начину наставак i: vidi – видети, doni – дати, skribi – писати, legi – читати, veni – доћи, kanti – певати, paroli – говорити, havi – имати.
2. Глаголи имају три времена: садашње, прошло и будуће.
3. Промена глагола:
- 1. Облици садашњега времена имају наставак as.
- 2. Облици прошлога времена имају наставак is.
- 3. Облици будућега времена имају наставак os.
од глагола esti (бити)
Садашње време:
| 1. л. | mi estas = је сам (сам) | 1. л. | ni estas = ми јесмо (смо) |
| 2. л. | ci estas = је си (си) | 2. л. | vi estas = ви јесте (сте) |
| 3. л. | li estas = јесте (је) ŝi estas = >> ĝi estas = >> |
3. л. | ili estas = они су (су) |
Прошло време:
| 1. л. | mi estis = ја сам био | 1. л. | ni estis = ми смо били |
| 2. л. | ci estis = ти си био | 2. л. | vi estis = ви сте били |
| 3. л. | li estis = он је био ŝi >> = она је била ĝi >> = он-а-о је био-а-о |
3. л. | ili estis = они су били |
Будуће време:
| 1. л. | mi estos = ја ћу бити | 1. л. | ni estos = ми ћемo бити |
| 2. л. | ci estos = ти ћеш бити | 2. л. | vi estos = ви ћете бити |
| 3. л. | li estos = он ће бити ŝi estos = она ћe бити ĝi estos = он-а-о ће бити |
3. л. | ili estos = они ће бити |
У српском језику облици прошлога и будућега времена постају од главнога и помоћнога глагола, а у есперанту се казује све само једним глаголом.
од глагола vidi (видети)
Садашње време:
| 1. л. | mi vidas = ја видим | 1. л. | ni vidas = ми видимо |
| 2. л. | ci vidas = ти видиш | 2. л. | vi vidas = ви видите |
| 3. л. | li vidas = он види ŝi vidas = она види ĝi vidas = он-а-о види |
3. л. | ili vidas = они виде |
Прошло време:
| 1. л. | mi vidis = ja сам видео | 1. л. | ni vidis = ми смо видели |
| 2. л. | ci vidis = ти си видео | 2. л. | vi vidis = ви сте видели |
| 3. л. | li vidis = он је видео ŝi vidis = она је видела ĝi vidis = oн-a-o је видео-а-о |
3. л. | ili vidis = они су видели |
Будуће време:
| 1. л. | mi vidos = ја ћу видети | 1. л. | ni vidos = ми ћемо видети |
| 2. л. | ci vidos = ти ћеш видети | 2. л. | vi vidos = ви ћете видети |
| 3. л. | li vidos = он ће видети ŝi vidos = она ће видети ĝi vidos = он-а-о ће видети |
3. л. | ili vidos = они ћe видети |
По овоме обрасцу мења се и сваки други глагол без разлике и без икаквих изузетака.
soldato – војник
lernanto – ученик
knabino – девојка
letero – писмо
birdo – тица
knabo – дечко
bela – леп-а-о
kanti – певати
sidi – седети
stari – стојати
kuŝi – лежати
lerni – учити
ellerni – научити, изучити
aŭskulti – слушати
aparteni – припадати
skribi – писати
Реченице у садашњем времену:
Mi kantas. – Ŝi skribas. – La patro Iegas. – Ni sidas, vi staras, li kuŝas. – Mi estas lernanto, kaj li estas soldato. – Mia patrino estas sana. – Via filino estas granda. – Ŝi skribas leteron al sia patro. – Via frato sidas kun mia patro, kaj ili parolas pri nia instruisto. – Vi havas belan ĉapelon. – Ilia filino estas bela knabino. – La sinjoro instruisto parolas al siaj lernantoj, kaj la lernantoj auskultas, kion parolas ilia instruisto. – Kiu lernas, tiu ellernas. – Kiu parolas kun via patro? – Tiu ĉi sinjoro estаs mia onklo. – Kion ili parolas? – Ili parolas pri tiu ĉi domo. – Kies estas tiu ĉi granda kaj bela domo? Tiu ĉi domo apartenas al mia avo. – Kies estas tiu ĉi knabo? Li estas la filo de mia sinjoro instruisto. – La birdoj kantas, ni sidas kaj aŭskultas. – Kia estas via domo? – Ĉiuj niaj domoj estas tiaj.
ĉambro – соба
tago – дан
lernejo – школа
suno – сунце
luno – месец
stelo – звезда
arbo – дрво
arbaro – шума
dolĉa – сладак-а-о
hodiaŭ – данас
hieraŭ – јуче
unu – један
ne – не, није
en – y
ke – да
iri – ићи
eliri – изаћи
trovi – наћи
alporti – донети
manĝi – јести
danki – благодарити
kapti – ухватити
demandi – питати
diri – казати, рећи
lasi – пустити
forflugi – одлетети
pomo – јабука
Реченице у прошлом времену:
Mi iris. — Vi demandis. — Li venis. — Ni elliris. — Vi trovis. — Ili alportis.
La patro alportis pomojn al siaj infanoj, la infanoj manĝis la dolĉajn pomojn, kaj dankis al sia bona patro.
Nia instruisto parolis hodiaŭ en la lernejo pri la suno, luno, kaj pri la steloj, ni aŭskultis kaj ellernis, kion parolis la instruisto.
Hieraŭ ne estis bela tago ni ne eliris el la ĉambro, ni sidis en la ĉambro, kaj legis belan libron.
Mia frato kaptis belan birdon, kaj demandis la patron: kion mi faru kun ĝi? La patro diris al li, ke li ĝin lasu forflugi. Li lasis ĝin flugi, kaj ĝi forflugis en la arbaron.
resti – остати
peti – молити
sendi – послати
komenci – почети
pardoni – опростити
scii – знати
labori – радити
pagi – платити
kanto – песма
veni – доћи
sen – без
ĉe – код, y
nun – сад
ĉiam – увек
kelke – неколико
multe – много
tuta – цео, сав
tuj – одмах
tre – врло
kiam – кад
kiom – колико
tial – зато
тиам – тада
morgaŭ – сутра
fraŭlino – госпођица
Реченице у будућем времену:
Mi petos ln patron. — La patro pardonos al mi. —
Mi lernos ĉiam, tial mi scios multe.
Morgaŭ ni ne iros en la lernejon.
Morgaŭ ne estos bela tago, tial vi restos la tutan tagon en la ĉambro.
La fraŭlino Marinjo nun komencas kanti tre belan kanton.
Kiam venos sinjoro Petro?
Li venos morgaŭ, kaj li restos ĉe vi la tutan tagon.
Mi sendos tuj viajn librojn.
Mi restos kelkajn tagojn en la domo, vi laboros sen mi, kaj kiam mi venas, mi vidos kiom vi laboris, kaj tiam mi pagos al vi.
Сви облици заповеднога начина постају наставком u.
Место речице »нека«, која се употребљава у српском језику на образовање 3. л. заповеднога начина, у есперанту се употребљава речица ke (да, нека).
од глагола skribi (писати)
| 1. л. | – | 1. л. | ni skribu! пишимо! |
| 2. л. | skribu! пиши! | 2. л. | vi skribu! пишите! |
| 3. л. | ke li skribu! нека он пише! | 3. л. | ke ili skribu! нека пишу! |
doni – дати
akvo – вода
preĝi – молити се Богу
esperi – надати се
sankta – свет-а-о
nomo – име
reĝeco – царство
volo – воља
kiel – како
tiel – тако
ankaŭ – такође
sur – на
pano – хлеб
ĉiutaga – данашњи
ŝuldo – дуг
ŝuldanto – дужник
konduki – водити
tento – искушење
sed – већ
liberigi – ослободити
vero – правда
malvera – неправда
Donu al mi akvon! – Skribu al mi! – Diru al Petro, ke li laboru. – Diru al la patro, ke li venu al mi. – Preĝu al Dio, kaj Dio pardonos al vi! – Ni laboru kaj esperu!
Patro nia, kiu estas en la ĉielo, sankta esti via nomo, venu reĝeco via, estu volo via, kiel en la ĉielo, tiel ankaŭ sur la tero. Panon nian ĉiutagan donu al ni hodiaŭ, kaj pardonu al ni ŝuldojn niajn, kiel ni ankaŭ pardonas al niaj ŝuldantoj; ne konduku nin en tenton, sed liberigu nin de la malvera.
Облици погодбенога начина постају наставком us.
| 1. л. | mi kantus – ја бих певао | 1. л. | ni kantus – ми бисмо певали |
| 2. л. | ci kantus – ти би певао | 2. л. | vi kantus – ви бисте певали |
| 3. л. | li kantus – он би певао
ŝi kantus – она би певала ĝi kantus – он-а-о би певао-а-о |
3. л. | ili kantus – они би певали |
aĉeti – купити
deziri – желети
morti – умрети
preni – узети
voli – хтети
voki – звати
se – ако (кад би)
ĝardeno – башта
esperanta – есперантски
lingvo – језик
timo – страх
respondi – одговорити
Mi aĉetus pomon al vi. – La sinjoro desirus aĉeti libron. – Mi prenus, se ŝi donus. – Se ni vidus lin, ni vokus lin. – Se vi demandus, ni respondus al vi. – Kiu volus iri kun mi en la ĝardenon? Kiu volus lerni la esperantan lingvon? – Li mortus pro timo.
1. Прошли глаголски придев постаје наставком is: нпр. li skribis – он је писао; li parolis – он је говорио; li legis – он је читао.
2. Трпни глаголски придев садашњега времена има наставак ata;
Трпни глаголски придев прошлога времена има наставак ita;
Трпнi глаголски придев будућега времена има наставак ota.
H.пр. Tiu ĉi ŝuldo estas pagata – тaj je дуг плаћен; Tiu ĉi ŝuldo estas pagita – Taj je дуг био плаћен; Tiu ĉi ŝuldo estas pagota – Taj ће дуг бити плаћен.
1. Прилог времена садашњег има наставак ante;
Прилог врем. прошлог има наставак inte;
Прилог врем. будућега има наставак ente.
1. Ni laboras kantante – Ми радимо певајућi; La knabo venis plorante – Дечко je дошао плачући.
2. Ŝi estas mia estinte instruistino – Она jе моја бивша учитељица; Ili estas miaj estintej lernantoj – Они су моји бивши ученици.
3. Ŝi estas mia estonte edzino – Она je моја будућа супруга.
Кад се крајни глас е у глаголским прилозима замени гласом а, онда од тих глаголских прилога постају придеви: kantante – певајући, kantanta – певајуће (дете). Кад се крајњи глас е промени у о онда постају именице: н.пр. legante – читајућi, а leganto – читач; plugante – орући, а pluganto – орач; kantante – певајући, а kantanto – певач.
Глаголски облици у упитном облику постају речицом ĉu, која значи: је ли? да ли? Одречни облик постаје речицом ne (не).
Ĉu vi estas sana? – Ĉu vi havas infanojn? – Ĉu vi donos al mi vian ibron? – Ĉu ili venis? – Ĉu Johano legis nian leteron? – Ĉu vi havas akvon? – Ĉu vi ellernis Esperanton?
Mi ne vidis lin. – Li ne havas infanojn. – Li ne havis infanojn. – Mia frato ne venos hodiaŭ. – Se vi ne laboras, vi havos nenion. Kiu ne laboras, tiu ne havas.
IV Придеви[уреди]
1. Сваки придев има наставак а: sana (здрав-а-о), granda (велики-а-о), bona (добар-а-о), bela (леп-а-о).
2. Присвојни придеви не разликују се од описних пo облику: vira (мушки-а-о), virina (женски-а-о), infana (дечји-а-е), раtra (очински-а-о), esperanta (есперантски), serba (српски).
3. Градивни придеви: argila (земљан-а-о), ligna (дрвен-а-о), fera (гвозден-а-о).
4. Упоређење придева бива помоћу прилога pli (више) и plej (највише): bona (добар-а-о), pli bona (бољи-а-е), plej bona (најбољи-а-е); granda (велики-а-о), pli granda (већи), plej granda (највећи).
5. Упоређење бива и помоћу прилога tre (врло) и tro (пре): tre bona (врло добар-а –o), tro bona (предобар-а-о).
6. За упоређивање придева употребљују се и прилози: malpli (мање) и malplej (најмање): malpli bona (мање добар), malplej bona (најмање добар).
7. Кад се упоређењем чини неко сравњење онда се употребљава речица ol (од): La tero estas pli granda ol la luno (земља је већа од месеца), La suno estas pli granda ol la tero (сунце је веће од земље).
8. Присвојни придеви који постају од именица исказују се именицом у 2. падежу: de la patro (очев), de la patrino (мајчин).
9. Придеви се мењају по падежима исто онако као што се мењају и именице:
| ном. | la bela, леп-а-о | ном. | la belaj, лепи-е-а |
| ген. | de la bela, лепога-е-а | ген. | de la belaj, лепих |
| дат. | al la bela, лепоме-ој-ом | дат. | al la belaj, лепим |
| аку. | la belan, леп-а-о | аку. | la belajn, лепе |
| вок. | bela, лепи-а-о | вок. | belaj, лепи-е-а |
| инс. | kun la bela, лепим-ом-им | инс. | kun la belaj, лепим |
| лок. | pri la bela, лепим-ом-им | лок. | pri la belaj, лепим. |
riĉa – богат-а-о
agrabla – пријатан-а-o
blua – плав-а-о
pura – чист-a-о
juna – млад-а-о
feliĉa – срeћан-a-o
nova – нов-a-o
utila – користан-а-о
germana – немачки
serba – српски
vesto – одело
tranĉilo – нож
telero – тањир
tablo – сто
blanka – бeo-a-o
mielo – мед
sukero – шећер
kuraĝa – хpaбap-a-o
gaja - весео-а-о
plumbo – олово
bovino – крава
hundo – пас
argilo – земља
fero – гвожђе
peza – тежак-а-о
ligno – дрво (као материја)
dolĉa – сладак-а-о
1. La ĉielo estas blua. – La ĉapelo estas nova. – La hundo estas utila.
2. Virina ĉapelo. – Vira vesto. – Libro de lernanto.
3. La telero estas argila. – La tranĉilo estas fera. – La tablo estas ligna.
4. Mia pli juna filino. – Mia plej granda filo. – Li estas plej feliĉa homo.
5. Mia patro estas tre bona, kaj mia patrino estas tro bona.
6. Li estis malpli kuraĝa. – Via laboro estas malplej pagata.
7. La plumbo estas pli peza ol fero. – La mielo estas pli dolĉa ol sukero.
8. La libro de la patro. – La ĉambro de la patrino. – La ĉapelo de la instruisto.
Hodiaŭ estas tre agrabla tago, la ĉielo estas pura kaj blua, niaj infanoj estas tre gajaj.
Mia vesto estas nova, sed mi havas kaj ankoraŭ pli novan.
Ŝi havis hieraŭ novan bluan veston, kaj novan blankan ĉapelon.
Via plej juna filino estas hodiaŭ plej gaja.
Plej riĉaj homoj ne estas plej feliĉaj.
La hundo estas utila, sed bovino estas pri utila.
Sur la tablo kuŝas novaj argilaj teleroj.
La patrino estas tre feliĉa, se ŝiaj infanoj estas sanaj kaj gajaj.
Germana imperio estas tre granda.
Serba nacia vesto estas bela.
V Бројеви[уреди]
1. Основни или прости бројеви јесу:
unu = 1
du = 2
tri = 3
kvar = 4
kvin = 5
ses = 6
sep = 7
ok = 8
naŭ = 9
dek = 10
dek unu = 11
dek du = 12
dek tri = 13
dudek = 20
tridek = 30
kvindek = 50
sepdek sep = 77
okdek naŭ = 89
cent = 100
cent unu = 101
mil naŭcent sep = 1907.
dumil ducent krardek sep = 2247.
dekmil cent tridek unu = 10131.
2. Основни бројеви се не мењају. Број unu може имати и множину, и онда гласи unuj (једни). Unuj estas bonaj, unuj estas malbonaj. (Једни су добри, a једни су рђави).
3. Кад се основноме броју дода наставак о, н.пр. unuo, duo, trio, kvaro, deko, cento, онда значе: јединица, двојка, тројка, четворка, десетица, стотина.
4. Кад се основноме броју дода наставак ono, онда означавају делове: triono (трећина), kvarono (четвртина), dekono (десетина), и т. д.
5. Кад се основноме броју дода а, онда постаје редни број: unua (први), dua (други), tria (трећи), и т. д.
6. Кад се основном броју дода наставак е, онда значе: unue (прво), due (друго), trie (треће), и т. д.
7. Кад се основном броју дода наставак obla онда значе: duobla (двоји-е-а), triobla (троји-е-а), kvarobla (четвори-е-а).
8. Основни бројеви с наставком oble значе: unuoble (једанпут), duoble (двапута), trioble (три пута), и т. д.
9. Основни бројеви с наставком foje значе: unufoja (једном), dufoje (двапут), trifoje (трипут), centfoje (стопут) и т. д.
10. Кад се редноме броју дода наставак foje онда значе: unuafoje (од једном), duafoje (од двапут) и т. д.
11. Ро unu, ро du, ро tri, значи: но један, по два, по три, и т. д.
12. Duope значи по два, или два и два; triope по три, т. ј. три и три; kvarope четири и четири.
1. Unu jaro havas tricent sesdek kvin tagojn.
2. Unuj skribis, kaj unuj legis.
3. Unu deko havas dek unuojn.
4. Unu monato estas dekduono de lajaro, kaj ses monatoj estas duono de la jaro.
5. Hodiaŭ estas kvara (tago) de majo.
6. Ŝia filino estas unue juna, due sana, trie bela.
7. Mia patro havas kvinobla infanoj.
5. Duoble tri estas ses, kaj duoble ses estas dek du.
9. Mi vidis vin unufoje en la ĉambro.
10. Li eliris unuafoje.
11. Du kilogramoj po kvar dinaroj, kaj tri metroj po dek dinaroj.
12. La lernantoj iras duope, kaj soldatoj iras kvarope.
VI Прилози[уреди]
1. Прилози у есперанту имају иста значења као и у српском језику.
2. Основа прилога показује да ли прилог значи питање, показивање, одрицање или неодређеност, а наставак казује да ли прилог означава место, време, начин, узрок или количину.
То се јасно види из ове шеме:
3. Кад се прилогом kie? (куда) пита па и одговара прилогом, а казује се неко кретање, онда тај прилог, који се употреби и у питању и у одговору, добија наставак — n. Н. пр. kien vi iras? (Куда ви идете?) Mi iras tien. (Ја идем тамо).
4. И прилози се упоређују исто онако као и придеви речицама: pli (више), plej (нај) и tre (врло). Н. пр. pli ofte (чешће), tre frue (врло рано), plej bone (најбоље).
5. Сви остали прилози који нису ушли у предњу таблицу имају наставак e.
6. Кад се уз прилоге којима се пита: kie, kiam, kiel, kial и kion, дода још ajn, онда ти прилози значе неку неодређеност. Н. пр. kie-ajn (ма где), kiam-ajn (ма кад), kiel-ajn (ма како), kial ajn (ма зашто), kiom-ajn (ма колико, колико било).
7. Кад се прилозима за место и прилозима за време дода наставак а, онда постају придеви и значе: tiama (тадашњи), ĉiama (свагдашњи), tiea (тамошњи).
1. Kien vi ieas? – Kie estas via patro? – Kie estas niaj infanoj?
2. La birdo ien forflugis. – Mi vidis lin ie. – Ĉu vi iros ien?
3. Mi iris tien.*) – Ĉu li estas tie? – Li ne estas tie.
*) Кад се прилогом одговара или потврђује а казује се кретање, онда се прилогу додаје на крају n.
4. Li iris ĉien. – La homoj povas ĉie vivi.
5. Ni iris nenien. – Mi vidis lin neie.
1. Kiam venis la patro? – Kiam vi skribos? – Kiam komenciĝas la koncerto?
2. Li estis iam juna. – La infanoj estos iam maturaj homoj.
3. Mi vidis lin tiam. – Mi venis tiam kun mia frato.
4. La instruisto estas ĉiam en la lernejo. – La patrino estas ĉiam en la domo.
5. Vi venis neniam al ni. – Mia fratino kantas neniam.
Речи: komenci – почети, kanti – певати.
1. Kiel lernas mia filo? – Kiel vi ellernis Esperanton?
2. Faru tien iel! – Vi povas iel veni.
3. Tiel laboras ĉiu homo. – Skribu tiel, kiel mi diras.
4. Ni laboras ĉiel. – Li turmentis lin ĉiei.
5. Mia filino kantas neniel. – Ni povas neniel vidi.
Речи: el-lerni (научити), turmenti (мучити).
1. Kial ne venis via filo? Kial vi demandas?
2. Ŝi ne venis ial. – Li koleras ial.
3. Mi punis lin tial. – Li ne venis tial.
4. Ĉial oni ne povas puni infanojn.
5. Li koleras nenial.
Речи: demandi (питати), kolerigi (љутити), puni (казнити).
1. Kiom da jaroj vi havas? – Kiom vi pagis?
2. Mi havas kelke da dinaroj. – Li aĉetis kelke da pomoj.
3. Mi pagis tiom, kiom vi. – Li vivis tiom da jaroj!
4. Dio vidas ĉion. – Donu al mi ĉion.
5. Li havas nenion.
Речи: pagi – платити, vivi – живети, preni – узети.
1. Supre estas ĉielo, kaj malsupre estas tero.
2. Li venis tuj.
3. Ni jam venis lernejon.
4. Mia patro havas sufiĉe da mono.
5. Jen venas mia filo.
6. Li jus venis.
Речи: supre – горе, malsupre – доле, tuj – одмах, jam – већ, sufiĉe – довољно, jen – сад, jus – баш сад, kune – заједно.
VII Предлози[уреди]
Предлози у есперанту врше исту службу као и у српском језику.
Најглавнији предлози јесу: el (из), inter (између), apud (код, пред), pri (о), kun (са), post (после): en (у), por (за), sur (на), sub (испод), ĉe (код); de (од), super (преко), antaŭ (пред), sen (без); krom (осим).
Предлог je нема одређенога значаја. Значај се познаје по смислу.
VIII Свезе[уреди]
Најобичније свезе /везници/ јесу: por (да, за), se (ако), aŭ (или), ke (да), por ke (да би), kaj (и, а).
IX Усклици[уреди]
Најобичнији усклици /узвици/ јесу: ha! (о!, ах!), he (еј!), fi! (фуј!), ho ve! (еј тешко!), jen! (гле!), hura! (ура!).
Вежбања[уреди]
1.[уреди]
1. Patro kaj frato. – 2. Leono estas besto. – 3. Rozo estas floro kaj kolombo estas birdo. – La rozo apartenas al Jozefo. – 5. La suno brilas. – 6. Patro estas sana. – 7. La patro estas tajloro.
Patro – отац, kaj – и, frato – брат, Leono – лав, esti – бити, besto – звер, Rozo – ружа, floro – цвеће, kolombo – голуб, birdo – тица, aparteni – падати, suno – сунце, brili – сијати, sana – здрав, tajloro – кројач.
2.[уреди]
1. Infano ne estas matura homo. – 2. La infano jam ne ploras. – 3. La ĉielo estas blua. – 4. Kie estas la libro kaj la krajono. – 5. La libro estas sur la tablo, kaj la krajono kuŝas sur la fenestro. – 6. Sur la fenestro kuŝas krajono kaj plumo. – 7. Jen estas pomo. – 8. Jen estas la pomo, kiun mi trovis. – 9. Sur la tero kuŝas ŝtono.
Infano – дете; ne – не, није; matura – зрео; homo – човек; jam – већ; plori – плакати; ĉielo – небо; blua – плав; kie – где; libro – књига; krajono – плајваз /оловка/; sur – на; tablo – сто; kuŝi – лежати; fenestro – прозор; plumo – перо; jen – овде; pomo – јабука; kiu – који; mi – ја; trovi – наћи; tero – земља, (кугла), ŝtono – камен.
3. Именице у једнини[уреди]
1. Leono estas forta. – 2. Al leono nedonu la manon. – 3. Mi vidas leonon. – 4. Resti kun leono estas danĝere. – 5. Kiu kuraĝas rajdi sur leono? – 6. Mi parolas pri leono.
1. forta – јак; doni – дати; mano – рука; vidi – видети; resti – остати; danĝere – опасно; kuraĝi – смети; rajdi – јашити; paroli – говорити; pri – о.
4. Именице с придевима[уреди]
1. La patro estas bona. – 2. Jen kuŝas la ĉapelo de la patro. – 3. Diru al la patro, ke mi estas diligenta. – 4. Mi amas la patron. – 5. Venu kune kun la patro. – 6. La filo staras apud la patro. – 7. La mano de Johano estas pura. – 8. Mi konas Johanon. – 9. Ludoviko, donu al mi panon! – 10. Mi manĝas per la buŝo, kaj flaras per la nazo. – 11. Antaŭ la domo staras arbo. – 12. La patro estas en la ĉambro.
Bona – добар; ĉapelo – шешир; diri – рећи; ke – да: diligenta – вредан, марљив; ami – волети, миловати; veni – доћи; kune – заједно; filo – син; stari – стојати; apud – код: Johano – Јован; pura – чист-а-о; koni – знати; Ludoviko – Лудвик; pano – хлеб; manĝi – јести; per – с, са; buŝo – уста; flari – дисати; nazo – нос; antaŭ – испред, пред; domo – дом, кућа; arbo – дрво; ĉambro – соба.
5. Именице у множини[уреди]
1. La birdoj flugas. – 2. La kanto de la birdoj estas agrabla. – 3. Donu al la birdoj akvon, ĉar ili volas trinki. – 4. La knabo forpelis la birdojn. – 5. Ni vidas per la okuloj, kaj aŭdas per la oreloj. – 6. Bonaj infanoj lernas diligente. – 7. Aleksandro ne volas lerni, kaj tial mi batas Aleksandron. – 8. De la patro mi ricevis libron, kaj de la frato mi ricevis pomon. – 9. Mi venas de la avo, kaj mi iras nun al la onklo. – 10. Mi legas libron. – 11. La patro ne legas libron, sed li skribas leteron.
Flugi – летети; kanti – певати; agrabla – пријатни; akvo – вода; ĉar – пошто, јер; ili – они; voli – хтети; trinki – пити; knabo – дечко; forpeli – разгонити; ni – ми; okulo – око; aŭdi – чути; orelo – ухо; lerni – учити; tial – зато; bati – тући; ricevi – добити, примити; avo – дед; iri – ићи; nun – сад; onklo – стриц; legi – читати; sed – већ, али; li – он; skribi – писати; letero – писмо.
6. Упоређени придеви[уреди]
1. Papero estas blanka. – 2. Blanka papero kuŝas sur la tablo. – 3. La blanka papero jam ne kuŝas sur la tablo. – 4. Jen estas la kajero de la juna fraŭlino. – 5. La patro donis al mi dolĉan pomon. – 6. Rakontu al mia juna amiko belan historion. – 7. Mi ne amas obstinajn homojn. – 8. Mi deziras al vi bonan tagon, sinjoro! – 9. Bonan matenon! – 10. Ĝojan feston! (mi deziras al vi). – 11. Kia ĝoja festo! (estas hodiaŭ). – 12. Sur la ĉielo staras la bela suno. – 13. En la tago ni vidas la helan sunon, kaj en la nokto ni vidas la palan lunon kaj la belajn stelojn. – 14. La papero estas tre blanka, sed la neĝo estas pli blanka. – 15. Lakto estas pli nutra ol vino. – 16. Mi havas pli freŝan panon ol vi. – 17. Ne, vi eraras, sinjoro: via pano estas malpli freŝa ol mia. – 18. El ĉiuj miaj infanoj Ernesto estas la plej juna. – 19. Mi estas tiel forta, kiel vi. – 20. El ĉiuj siaj fratoj Antono estas la malplej saĝa.
Papero – хартија; blanka – бeo-a-o; kajero – свеска; juna – млад-а-о; fraŭlo – момак (неожењен); fraŭl-in-o – девојка; dolĉa – слатки-а-o; rakonti – причати; mia – мој; amiko – пријатељ; bela – леп-а-о; historio – приповетка; obstina – самовољан-а-о; deziri – желети; vi – ви; tago – дан; sinjoro – господин; mateno – јутро; ĝoja – срећан-a-o: (ĝoji – радовати ce); festi – славити, празновати; kia – какав-а-о; hodiaŭ – данас; en – y; hela – јасан-а-о; nokto – ноћ; pala – блед-а-о; luno – месец; stelo – звезда; neĝo – снег; pli – врло; нај-ви ше; lakto – млеко; nutra – хранљив-а-о: ol – него; vino – вино; havi – имати; freŝa - фришки-а-o (тазе); erari – варати ce; mal-, даје противно значење речи с којом је; pli – више; malpli – мање; el – од; ĉiu – сав, сваки; plej – највише; tiel – тако; kiel – као; sia – свој-а-о; saĝa – мудар-а-о.
7. Бројеви прости и редни[уреди]
1. Du homoj povas pli multe fari ol unu. – 2. Mi havas nur unu buŝon, sed mi havas du orelojn. – 3. Li promenas kun tri hundoj. – 4. Li faris ĉion per la dek fingroj de siaj manoj. – 5. El ŝiaj multaj infanoj unuj estas bonaj, kaj aliaj estas malbonaj. – 6. Kvin kaj sep (faras) dek du. – 7. Dek kaj dek faras dudek. – 8. Kvar kaj dek ok estas dudek du. – 9. Tridek kaj kvardek kvin estas sepdek kvin. – 10. Mil okcent naŭdek tri. – 11. Li havas dek unu infanojn. – 12. Sesdek minutoj faras unu horon, kaj unu minuto konsistas el sesdek sekundoj. – 13. Januaro estas la unua monato de la jaro, aprilo estas la kvara, novembro estas la dek-unua, decembro estas la dekdua. – 14. La dudeka (tago) de februaro estas la kvindek-unua tago de la jaro. – 15. La sepan tagon de la semajno Dio elektis, ke ĝi estu pli sankta, ol la ses unuaj tagoj. – 16. Kion Dio kreis en la sesa tago? – 17. Kiun daton ni havas hodiaŭ? – 18. Hodiaŭ estas la dudek sepa (tago) de marto. – 19. Georgo Vashington estis naskita la dudek duan de februaro de la jaro mil sepcent tridek dua.
Multe – много; fari - чинити: nur – само; promeni – шетати: tri – три; hundo – пас; ĉio – све; dek – десет; fingro – прст; alia – други: kvin – пет; sep – седам; kvar – четири; ok – осам: mil – хиљада; cent – сто; naŭ – девет; ses – шест; minuto – минут; horo – час; konsisti – састављати, сачињавати; sekundo – секунд; monato – месец; jaro – година; semajno – седмица (недеља); Dio – Бог; elekti - заповедити; ĝi – он-а-о (зa мислене именице): sankta – свети; krei – створити; dato – датум; naski – родити.
8. Остали бројеви[уреди]
1. Mi havas cent pomojn. – 2. Mi havas centon da pomoj. – 3. Tiu ĉi urbo havas milionon da loĝantoj. – 4. Mi aĉetis dekduon (aŭ dek-duon) da kuleroj kaj du dekduojn da forkoj. – 5. Mil jaroj (aŭ milo da jaroj) faras miljaron. – 6. Unue mi redonas al vi la monon, kiun vi pruntis al mi; due mi dankas vin por la prunto: trie mi petas vin ankaŭ poste prunti al mi, kiam mi bezonos monon. – 7. Por ĉiu tago mi ricevas kvin frankojn, sed por la hodiaŭa tago mi ricevis duoblan pagon, t. e. (tio estas) dek frankojn. – 8. Kvinoble sep estas tridek kvin. – 9. Tri estas duono de ses. – 10. Ok estas kvar kvinonoj de dek. – 11. Kvar metroj da tiu ĉi ŝtofo kostas naŭ frankojn; tial du metroj kostas kvar kaj duonon frankojn (aŭ da frankoj). – 12. Unu tago estas tricent-sesdek-kvinono aŭ tricent-sesdek-sesono de jaro. – 13. Tiuj ĉi du amikoj promenas ĉiam duope. – 14. Kvinope ili sin ĵetis sur min, sed mi venkis ĉiujn kvin atakantojn. – 15. Por miaj kvar infanoj mi aĉetis dek du pomojn, kaj al ĉiu el la infanoj mi donis po tri pomoj. – 16. Tiu ĉi libro havas sesdek paĝojn; tial se mi leĝos en ĉiu tago po dek kvin paĝoj, mi finos la tutan libron en kvar tagoj.
Urbo – место; loĝi – становати; aĉeti – купити; aŭ – или; kulero – кашика; forko – виљушка; re – опет; re-doni – вратити; mono – новац; prunti – узајмити; danki – благодарити, захвалити; por – за; peti – молити; ankaŭ – и. такође; post – после; kiam – кад; bezoni – требати; -obl- значи удвојавање /множење, умножавање/; du – два: duobla – двапут; pagi – платити; on – означава део: kvar – четири, kvar-on-o – четвртина; duono – половина; ŝtofo – материја; kosti – стати, вредети, коштати; ĉiam – свакад; -op – означава: двоје, троје, четворо: du-op-e – двоје, triope – троје; jeti – напасти (на кога); venki – одбити, надвладати, победити; ataki - јуришати, нападати; po – по; paĝo – страна (у књизи); se – ако; fini – свршити; tuta – цео-а-о.
9. Личне заменице[уреди]
Mi legas. – Ci skribas [место ci (ти) чешће се употребљава vi (ви)]. – Li estas knabo, kaj ŝi estas knabino. – La tranĉilo tranĉas bone, ĉar ĝi estas akra. – Ni estas homoj. – Vi estas infanoj. – Ili estas Rusoj. – Kie estas la knaboj? – Ili estas en la ĝardeno. – Kie estas la tranĉiloj? – Ili kuŝas sur la tablo. – Mi vokas la knabinon, kaj ŝi venis. – La infano ploras, ĉar ĝi volas manĝi. – La infanoj ploras, ĉar ili volas manĝi. – Knabo, vi estas neĝentila. – Sinjoro, vi estas neĝentila. – Sinjoroj, vi estas neĝentilaj. – Mia hundo, vi estas tre fidela. – Oni diras, ke la vero ĉiam venkas. – Kiu estas riĉa, tiu havas multajn amikojn.
Ci – ти; tranĉi – сећи; tranĉilo – сечиво; нож; Ruso – Рус; ĝardeno – башта; voki – звати; voli – хтети; fidela – веран-а-о; vero – правда.
10. Заменички облици[уреди]
Li amas min, sed mi lin ne amas. – Mi volis lin bati, sed li forkuris de mi. – Diru al mi vian nomon. – Ne skribu al mi tiajn longajn leterojn. – Venu al mi hodiaŭ vespere. – Mi rakontos al vi historion. – Ĉu vi diros al mi la veron? – La domo apartenas al li. – Li estas mia onklo, ĉar mia patro estas lia frato. – Sinjoro Petro kaj lia edzino tre amas miajn infanojn; mi ankaŭ tre amas iliajn (infanojn). – Montru al ili vian novan veston. – Mi amas min mem, vi amas vin mem, li amas sin mem, kaj ĉiu homo amas sin mem. – Mia frato diris al Stefano, ke li amas lin pli, ol sin mem. – Mi zorgas pri ŝi tiel, kiel mi zorgas pri mi mem; sed ŝi mem tute ne zorgas pri si kaj tute sin ne gardas. – Miaj fratoj havis hodiaŭ gastojn; post la vespermanĝo niaj fratoj eliris kun la gastoj el sia domo kaj akompanis ilin ĝis ilia domo. – Mi lavis min en mia ĉambro, kaj ŝi lavis sin en sia ĉambro. – La infano serĉis sian pupon; mi montris al la infano, kie kuŝas ĝia pupo. – Oni ne forgesas facile sian unuan amon.
Kuri – бегати; for-kuri – побећи; vespero – вече; edzo – супруг; montri – показати; nova нов-а-о; vesti – оденути; mem – сам; zorgi – бринути, старати се; tuta – цео-а-о; gardi - чувати; gasto – гост; akompani – испратити; ĝis – до; lavi – умивати, прати; serĉi – тражити; pupo – лутка; montri – показати; forgesi – заборавити; facila – лак.
11. Глаголски облици[уреди]
Nun mi legas, vi legas kaj li legas; ni ĉiuj legas. – Vi skribas, kaj la infanoj skribas; ili ĉiuj sidas silente kaj skribas. – Hieraŭ mi renkontis vian filon, kaj li ĝentile salutis min. – Hodiaŭ estas sabato, kaj morgaŭ estos dimanĉo. – Hieraŭ estis vendredo, kaj postmorgaŭ estos lundo. – Antaŭ tri tagoj mi vizitis vian kuzon kaj mia vizito faris al li plezuron. – Ĉu vi jam trovis vian horloĝon? – Mi ĝin ankoraŭ ne serĉis; kiam mi finos mian laboron, mi serĉos mian horloĝon, sed mi timas, ke mi ĝin jam ne trovos. – Kiam mi venis al li, li dormis; sed mi lin vekis. – Se mi estus sana, mi estus feliĉa. – Se li scius ke mi estas tie ĉi, li tuj venus al mi. – Se la lernanto scius bone sian lecionon, la instruanto lin ne punus. – Kial vi ne respondas al mi? – Ĉu vi estas surda aŭ muta? – Iru for! – Infano, ne tuŝu la spegulon! – Karaj infanoj, estu ĉiam honestaj! – Li venu, kaj mi pardonos al li. – Ordonu al li, ke li ne babilu. – Petu ŝin, ke ŝi sendu al mi kandelon. – Ni estu gajaj, ni uzu bone la vivon, ĉar la vivo ne estas longa. – Ŝi volas danci. – Morti pro la patrujo estas agrable. – La infano ne ĉesas petoli.
Sidi – седети; silenti – ћутати; hieraŭ – јуче; renkonti – срести; saluti – поздравити; sabato – субота; morgaŭ – сутра; dimanĉo – недеља; vendredo – петак; lundo – понедељак; viziti - посетити; kuzo – братанац; plezuro – радост; trovi – наћи; horlogo – часовник; timi – бојати се; dormi – спавати; veki – пробудити; scii – знати; leciono – задаћа; instrui – учити; puni – казнити; surda глув-а-о; muta – нем-а-о (мутав-а-о); tuŝi – дотаћи се; spegulo – огледало; kara – драги-а-о, мили-а-о; ordoni – наредити, заповедити; babili – брбљати; kandelo – свећа; gaja – весео-a-o; uzi – употребити, искористити; danci – играти /плесати/; morti – умрети; pro – за; patrujo – отаџбина; ĉesi – престати; petoli – шалити се.
12. Глаголски прилози[уреди]
Fluanta akvo estas pli pura ol akvo staranta senmove. – Promenante sur la strato, mi falis. – Kiam Nikodemo batas Jozefon, tiam Nikodemo estas la batanto kaj Jozefo estas la batato. – Al homo pekinta senintence, Dio facile pardonas. – Trovinte pomon, mi ĝin manĝis. – La falinta homo ne povis sin levi. – Ne riproĉu vian amikon, ĉar vi mem pli multe meritas riproĉon; li estas nur unufoja mensoginto, dum vi estas ankoraŭ nun ĉiam mensoganto. – La tempo pasinta jam neniam revenos; la tempon venontan neniu ankoraŭ konas. – Venu, ni atendas vin, Savonto de la mondo. – En la lingvo «Esperanto» ni vidas la estontan lingvon de la tuta mondo. – Augusto estas mia plej amata filo. – Mono havata estas pli grava, ol havita. – Pasero kaptita estas pli bona ol aglo kaptota. – La soldatoj kondukis la arestitojn tra la stratoj. – Li venis al mi tute ne atendite. – Homo, kiun oni devas juĝi, estas juĝoto.
Flui – тећи; movi – кретатп; peki – грешити; sen – без; senmove – непокретно; intenco – намера, умишљај; senintenco – ненамерно; strato – улица; fali – пасти; trovi – наћи; tiam – онда; levi – дићи; riproĉi – поштовати; meriti – заслужити; mensogi – лагати; pasi – проћи; neniam – никад; neniu – нико; atenti – очекивати; savi – спасти; mondo – свет; lingvo – језик; grava – важан-а-о, вредан; pasero – врабац; kapti – ухватити; aglo – орао; soldato – војник; konduki – спровести: aresti – затворити, ухапсити; tra – кроз; devi – морати; juĝi – судити; tempo – време; pasinta – прошло-а-о.
13. Облици глаголских времена[уреди]
Nun li diras al mi la veron. – Hieraŭ li diris al mi la veron. – Li ĉiam diradis al mi la veron. – Kiam vi vidis nin en la salono, li jam antaŭe diris al mi la veron (aŭ li estis dirinta al mi la veron). – Li diros al mi la veron. – Kiam vi venos al mi li jam antaŭe diros al mi la veron. – Se mi petus lin, li dirus al mi la veron. – Mi ne farus la eraron, se li antaŭe dirus al mi la veron (aŭ se li estus dirinta al mi la veron). – Kiam mi venos, diru al mi la veron. – Kiam mia patro venos, diru al mi antaŭe la veron (aŭ estu dirinta al mi la veron). – Mi volas diri al vi la veron. – Mi volas, ke tio, kion mi diris, estu vera (aŭ mi volas esti dirinta laveron).
Vero – истина; salono – дворана; antaŭe – раније, пре; jam – већ; aŭ – или; se – ако; peti – молити; voli – хтети.
14. Трпни вид[уреди]
Mi estas amata. – Mi estis amata. – Mi estos amata. – Mi estus amata. – Estu amata! – Esti amata. – Vi estas lavita. – Vi estis lavita. – Vi estos lavita. – Vi estus lavita. – Estu lavita. – Esti lavita. – Li estas invitota. – Li estis invitota. – Li estos invitota. – Li estus invitota. – Estu invitota! Esti invitota! – Tiu ĉi komercaĵo estas ĉiam volonte aĉetata de mi. – La surtuto estas aĉetita de mi sekve ĝi apartenas al mi. – Kiam via domo estis konstruata, mia domo estis jam longe konstruita. – Mi sciigas, ke de nun la ŝuldoj de mia filo ne estos pagataj de mi. – Estu trankvila, mia tuta ŝuldo estos pagita al vi baldaŭ. – Mia ora ringo ne estus nun tiel longe serĉata, se ĝi ne estus tiel lerte kaŝita de vi. – Laŭ la projekto de la inĝenieroj tiu ĉi fervojo estas konstruota en la daŭro de du jaroj; sed mi pensas, ke ĝi estos konstruata pli ol tri jarojn. – Honesta homo agas honeste. – La pastro, kiu mortis antaŭ nelonge (aŭ antaŭ ne longa tempo), loĝis longe en nia urbo. – Ĉu hondiaŭ estas varme aŭ malvarme? – Sur la kameno inter du potoj staras fera kaldrono; el la kaldrono, en kiu sin trovas bolanta akvo, eliras vaporo tra la fenestro, kiu sin trovas apud la pordo, la vaporo iras sur la korton.
Inviti – знати; komerci – трговати; volonte – радо; surtuto – капут; sekvi – следовати; konstrui – зидати; ŝuldi – дуговати; trankvila – миран-а-о; baldaŭ – скоро; ora – златан-а-о; ringo – прстен; serĉi – тражiтi; lerte – брзо; kaŝi – сакрити; laŭ – према; fero – железо /гвожђе/; vojo – пут; fervojo – жељезница; daŭri – трајатi; pensi – мислити; honesta - поштен-а-о; agi – радити, чинити; pastro – свештеник; loĝi – становатi; ĉu – је ли, да ли; varme – топло; kameno – пећ; inter – између; poto – лонац; kaldrono – казан, котао; bola –врео-а-о; vaporo – пара; apud – код: pordo – врата; korto – двориште.
15. Предлози, свезе и усклици[уреди]
Kie vi estas? – Mi estas en la ĝardeno. – Kien vi iras? – Mi iras en la ĝardenon. – La birdo flugas en la ĉambro (= ĝi estas en la ĉambro kaj flugas en ĝi). – La birdo flugas en la ĉambron (= ĝi estas ekster la ĉambro kaj flugas en ĝin)*). – Mi vojaĝas en Hispanujon. – Mi sidas sur seĝo kaj tenas la piedojn sur benketo. – Mi metis la manon sur la tablon. – El sub la kanapo la muso kuris sub la liton, kaj nun ĝi kuras sub la lito. – Super la tero sin trovas aero. – Anstataŭ kafo li donis al mi teon kun sukero, sed sen kremo. – Mi staras ekster la domo, kaj li estas interne. – En la salono estis neniu krom li kaj lia fianĉino. – La hirundo flugis trans la riveron, ĉar trans la rivero sin trovis aliaj hirundoj. – Mi restas tie ĉi laŭ la ordono de mia estro. – Kiam li estis ĉe mi, li staris tutan horon apud la fenestro. – Li diras, ke mi estas atenta. – Li petas, ke mi estu atenta. – Kvankam vi estas riĉa, mi dubas, ĉu vi estas feliĉa. – Se vi scius, kiu li estas vi lin pli estimus. – Se li jam venis petu lin (veni) al mi. – Ho, Dio, kion vi faras! – Ha, kiel bele! – For de tie ĉi! – Fi, kiel abomene! – Nu, iru pli rapide!
- ) Место које се примицањем заузима, или означава неки циљ коме се циља, свакад се казује акузативом, и онда мора имати наставак n.
Ekster – ван; vojaĝi – путоватi; Hispanujo - Шпанија; ŝego – столица; teni – држати; piedo – нога; benkо – клупа; meti – положити; sub - испод: kanapo – канабе; muso – миш; kuri - трчатi: lito – постеља; super – над; aero – ваздух; anstataŭ – месно, у месту /и уместо, наместо/; kafo – кава; teo – теј /чај/; sukero – шећер; kremo – скоруп; interne – унутра; fianco – младожења; hirundo – ласта; trans – преко; rivero – река; tie ĉi – овде; estro – управитељ; ĉe – код; atenta – пажљив; kvankam – ма да, премда; dubi – сумњати; estimi – поштоватi; Fi! – фyj; abomene – грозно; rapida – брз-а-о; for de tie ĉi! – одлази одавде!
16. Прилози[уреди]
Lia kolero longe daŭris. – Li estas hodiaŭ en kolera humoro. – Li koleras kaj insultas. – Li fermis kolere la pordon. – Lia filon mortis kaj estas nun malviva. – La korpo estas morta, la animo estas senmorta. – Li estas morte malsana, li ne vivos pli ol unu tagon. – Li parolas, kaj lia parolo fluas dolĉe kaj agrable. – Ni faris la kontrakton ne skribe, sed parole. – Li estas bona parolanto. – Starante ekstere, li povis vidi nur la eksteran flankon de mia domo. – Li loĝas ekster la urbo. – La ekstero de tiu ĉi homo estas pli bona, ol lia interno. – Li tuj faris, kion mi volis, kaj mi dankis lin por la tuja plenumo de mia deziro. – Kia granda brulo! – Kio brulas? – Ligno estas bona brula materialo. – La fera bastono, kiu kuŝas en la forno, estas nun brule varmega. – Ĉu li donis al vi jesan respondon aŭ nean? – Li eliris el la dormoĉambro kaj eniris en la manĝoĉambron. – La birdo ne forflugis, ĝi nur deflugis de la arbo, alflugis al la domo, kaj surflugis sur la tegmenton. – Por ĉiu aĉetita funto da teo tiu ĉi komercisto aldonas senpage funton da sukero. – Lernolibron oni devas ne tralegi, sed tralerni. – Ŝi portas rozokoloran superveston kaj teleroforman ĉapelon. – En mia skribotablo sin trovas kvar tirkestoj. – Liaj lipharoj estas pli grizaj, ol liaj vangharoj.
Kolero – љутња; daŭri – трајати; hurnoro – шала; insulti – грдити; fermi – закључати; kolere – љутито; korpo – тело; sen-morta – бесмртни-а-о; morte – самртно; flui – тећи; dolĉe – слатко; kontrakto – уговор; skribе – писмено; parole – усмене; franko – страна; loĝi – становати; tuj – одмах, брзо; plena – пун-а-о; pleni – пунити; plenumi – испунити; deziro – жеља; brili – горети; ligno – дрво; bastono – штап; fero – гвожђе; forno – пећ: jeza – потврдни; nea – одречни; iri – ићи; eliri – изаћи; eniri – ући; aĉetita – купљен-а-о, senpage – бесплатно: tegmento – стреха; tra- пре, про; tralegi – прочитати; tralerni – проучити; tirkesto – фијока; lipo – усне; haro – коса; lipharoj – бркови; vango – образ; vangharoj – бакенбарди /зулуфи/; griza – сед.
X Образовање речи[уреди]
Од коренитих речи образују се предметцима и дометцима нове речи. Н.пр. од корените речи san - здрав предметцима и дометцима праве се речи: здравље, оздравити, нездрав, здравник (лекар), поздрав, поздравити, здравствени и др.
При томе прављењу или образовању речи од коренитих речи владају ова правила:
– ad као настанак (дометак) уз основу, означава трајање или понављање оне радње или бивања коју основа означава. Нпр. aĉet-i (купити), aĉet-ad-i (куповати), aĉet-ad-o (куповина); ir-i (ићи), ir-ad-i (ходати), ir-ad-o (идење), skrib-i (писати), skrib-ad-o (писање), legado (читање), kanti (певати), kantado (певање).
– aĵ као наставак уз основу означава нешто што има исто значење што и коренита реч, само у већој мери. На онај начин образују се обично именице, од прилике као што се у нас образују именице које се свршавају на: ст. ство. – Н. пр. nova (нов), novajo (новина), flui (тећи), fluaĵ-o (течност).
– an као наставак уз основу означава име које неко има по месту становања. Н.пр. Amerik-an-o (Американац), Amerika-no-j (Американци), respublik-an-o (Републиканац), paroĥ-an-o (парохијанин).
– ar као настанак означава име некога збира или скупа. Н.пр. gazet-o (новина, часопис), gazet-ar-o (новинарство), homo (човек), homaro (људство), frato (брат), frataro (братство), ŝafo (овца), ŝafaro (стадо оваца), arbo (дрво), arbaro (шума).
– bo као предметак означава сродство. Н.пр. patro (отац), bopatro (таст), bopatrino (ташта), filo (син), bofilo (зет), bofilino (снаха).
– ĉј као настанак уз имена означава умањавање. Н.пр. Petro (Петар), Peĉjo (Перица), Johano (Јован), Joĉjo (Јоца, Јовица).
– dis као предметак означава исто што у нас означава раз. Н.пр. fali (пасти), disfali (распасти), iri (ићи), disiri (разићи се).
– ebl као наставак употребљава се за прављење придева од глагола и именица. Н.пр. од vidi (вид), vid-ebl-а (онај који се може, или оно што се може, видети, т. ј. видљив-а-о), ŝanĝi (мењати), ŝanĝ-ebl-a (променљив-a-o).
– ec као наставак означава исто што и у нас настанак ст. Н.пр. elasteco (еластичност), internacieco (међународност), intimeco (поверивост), eterneco (вечност), matureco (зрелост), klareco (јасност).
– eg као настанак означава увећавање. Н.пр. pordo (врата), pord-eg-o (капија), pafilo (пушка), pafil-eg-o (топ), bastono (штап), baston-eg-o (батина), kara (драги), kar-eg-a (предраги), pluvo (киша), pluv-eg-o (пљусак), krii (викати), kri-eg-i (драти се).
– ej као наставак одговара нашем ште или ица, место где се нешто врши, бива: lerni (учити), lern-ej-o (училиште, учионица, школа), pres-ej-o (штампарија), kaf-ej-o (кафана), leg-ej-o (читалиште, читаоница).
– ek као предметак значи: за, уз, у као почетак нечега. Н.пр. krii (викати), ek-krii (узвикнути), vidi (видети), ekvidi (увидети), dolori (болети), ekdolori (заболети), kanti (певати), ekkanti (запевати, пропевати).
– em као настанак значи склоност нечему. Н.пр. honti (стидети се), hont-em-a (стидљив), labori (радити), labor-em-a (радљив), forges-em-a (забораван), batal-em-a (бојажљив).
– er као наставак означава део од онога што основна реч значи. Н.пр. fajro (ватра), fajr-er-o (искра), pajlo (слама), pajl-er-o (сламка).
– estr као наставак означава онога који нечим управља, руководи. Н.пр. lernestro (управитељ школа), klubestro (председник друштва), imperiestro (цар).
– et као наставак означава нешто смањено, умањено. Н.пр. rivero (река), river-et-o (поток), nazeto (носић), hundeto (псетанце), koreto (срдашце), dormi (спавати), dormeti (дремати), ruĝet-a (црвенкаст-а-о).
– ge као предметак означава удвајање, умножавање. Н.пр. patro (отац), ge-patro-j (родитељски), gefratoj (брат и сестра), gesinjoroj (господин с госпођом), geinstruistaro (учитељство, учитељи и учитељи), gejunularo (младеж).
– id- као уметак означава подмладак. Н.пр. reĝo (краљ), reĝ-id-o (краљевић), bovo (во), bovido (теле), Izraelidoj (потомци Израиљеви).
– ig- као уметак означава учинити да бива оно што значи реч којој се додаје. Н.пр. pura (чист), purigi (учинити да буде чист-а-о, т.ј. чистити), libera (слободан-а-о), liberigi (ослободити), blinda (слеп-а-о), blindigi (ослепити).
– iĝ- као уметак означава скоро исто што и уметак ig, али само кад нешто бива или постаје само по себи, без садејства некога лица. Н.пр. pala (блед-а-о), paliĝi (бледети), blanka (бео-ла-о), blankiĝi (белети). Означава и оно што означава у нашем језику заменица се уз повратне глаголе. Н.пр. resaniĝi (поздравити се), proksimiĝi (зближити се), konatiĝi (упознати се), amikiĝi (спријатељити се)
Напомена. Повратни глаголи и у есперанту имају уза се заменицу себе или се – sin. Ако је речено нпр. blindiĝi или riĉiĝi, онда blindiĝi значи ослепити некога другог, а не себе, а riĉiĝi значи обогатити некога; али ако се каже: blindigi sin, онда значи ослепити себе, а riĉigi sin значи обогатити себе.
– ilo означава назив ствари према радњи коју она врши. Нпр. plugilo (ствар којом се плужи, дакле, плуг.), flugilo (ствар којом се лети, крило), glatigilo (гладило, брус), nigrilo (црпило), kovrilo (покривало, покров, покривач).
– in означава женски род. Н.пр. virino (жена), patrino (мајка), instruistino (учитељица), lernantino (ученица), reĝino (краљица), bovino (крава), filino (кћи).
– ind означава некога који је нечега вредан, достојан, заслужан. Н.пр. kredinda (поверења достојан), puninda (заслужан казне), leginda (вредно да се прочитл, што вреди да се прочита), laŭdinda (хвале достојан), vidinda (вредно видети).
– ing означава нешто што служи за држање нечега. Н.пр. plumo (перо) а plumingo (држаље за перо, увлака), kandelo (свећа), kandelingo (свећњак).
– ist означава као и у нас име које долази од занимања. Н.пр. jurnalisto (журналиста), telegrafisto (телеграфиста), instruisto (учитељ), maŝinisto (машиниста).
– mal- као предметак даје супротно значење речи пред којом стоји. Н.пр. bono (добро), malbono (рђаво), forta (jaк), malforta (слаб), granda (велики), malgranda (мали), dekstra (десни), maldekstra (леви).
– nj умањава женска имена. Н.пр. Маrio (Марија), Marinjo (Марица), patrino (мајка) а patrinjo (мамица).
– pra- као предметак има исто значење као и у српском језику. Н.пр. prapatro (праотац), praavo (прадед).
– re значи опет, т. ј. означава понављање: renovigi (поновити, обновити), reveni (вратити).
– uj означава нешто у чему се нешто држи, скупља, чува. Н.пр. mon-uj-o (новчаник), а означава и родно дрво, н.пр. pomo (јабука - плод), а pomujo (дрво на коме роде јабуке), а означава и име земаља: Serbujo (Србија), Rusujo (Русија).
– ul означава карактеристику, својство неке особе. Н.пр. junulo (младић), bonulo (доброчинац), volontulo (добровољац).
– um нема општега одређенога значења, а употребљава се само онда кад се не може на други начин, предметком, или уметком, исказати што се жели, али таквих примера нема много. Н.пр. kolumo (крагна), manumo (мажетна)
– eks значи бивши. Н.пр. eksministro (бив. министар), eksprezidanto (бив. председник).
– moŝto значи титулу: Via reĝa moŝto (Ваша краљевска милост), Via impreriestra moŝto (Ваше царско величанство), Lia prinса moŝto (Његова књажевска светлост).
| San-o (здравље) | sano |
| san-a (здрав-а-о) | sana |
| san-ec-о (здравственост) | saneco |
| san-iĝ-i (поздрављати се) | saniĝi |
| san-iĝ-ej-o (санаторијум) | saniĝejo |
| san-ig-i (лечити) | sanigi |
| san-ig-a (лековит) | saniga |
| san-ig-ist-o (лечник) | sanigisto |
| san-ig-il-o (лек) | sanigilo |
| san-ig-il-еj-o (лекарница) | sanigilejo |
| san-ig-ind-a (који се може излечити, излечљив) | saniginda |
| ne san-ig-ind-a (неизлечљив) | ne saniginda |
| ne-san-a (нездрав) | nesana |
| mal-san-o (болест, немоћ) | malsano |
| mal-san-a (болестан, немоћан) | malsana |
| mal-san-iĝ-i (онемоћити) | malsaniĝi |
| re-san-ig-i (опет оздравити, излечити кога) | resanigi |
| re-sans-iĝ-i sin (опет излечити себе). | resaniĝi sin |
Сложене речи праве се као и у српском језику. Н.пр. vapor – пара, ŝipo – брод, vaporŝipo = пароброд, tero – земља, pomo – јабука, terpomo =земљана јабука или кромпир; sen – без, koloro – боја, senkolorа = безбојни-а-о; du – два, jara – годишњи-а-е, dujaro = двогоди, двогодишњи.
Сложене речи пишу се састављене, али се могу и раздвојити, ако би сложена реч била дугачка. Н.пр. rusojapanamilito = rusojapana milito (руско јапански рат)
Од речи vid-o (гледање) и punkto (тачка) прави се vidpunkto (гледиште, тачка гледишта) али због лепше звучности може се рећи и vidopunkto.
Синтакса и стил[уреди]
Добар стил у есперанту зависи највише од избора речи, или од правилнога прављења речи дометцима и предметцима.
Најглавнија синтактична правила јесу:
1. Треба пазити на правилно прављење речи од коренитих речи помоћу предметака и дометака, као што је показано код свакога појединог предметка и дометка, и на прављење речи од основне речи сан.
2. Именица (или именски облик у опште) која долази после прелазних глагола као предмет у реченици увек мора бити у акузативу. Н.пр. Ni lernu Esperanton! – Учимо се есперанту! Doni al mi akvon. – Дај ми воде. Mi legas libron, kaј li skribas leteron. – Ја читам књигу, а он пише писмо.
3. Ако у реченици има више предмета а сам један додатак који се односи на све предмете, или је предмет један а додатака више, онда се речи које су предмет и додатак предмету стављају у облику множине. Н.пр. ако би се хтело рећи : ја учим руски и енглески језик, треба казати: Mi lernas rusan kaj anglan lingvojn. Или: Ја видим спокојног старца и старицу, т. ј. ако хоће да се каже да су обоје спокојни, треба рећи: Mi vidas kontentajn maljunulon kaj maljunulinon. А ако би додатак kontenta (спокојан) био исказан у једнини, н.пр. Mi vidas kontentan maljunulon kaj maljunulinon, онда би то значило да је спокојан само само старац.
4. Правилна употреба предлога лако се може изучити на самоме штиву.
5. Ред речи у реченици је овакав: подмет, глагол (прирок) предмет, ну од тога се може у извесним приликама и отступити, као што бива и у српском језику.
Пословице - Proverboj[уреди]
Kia arbo, tia frukto.
Kia demando, tia respondo.
Kiu demandas, tiu ne eraras.
Kiel akirite, tiel perdite.
Pli bona io, ol nenio.
Pli bone scii, ol havi.
La virinoj havas longajn harojn, sed mallongajn saĝon.
Frukto – род, плод; erari – лутати, скитати; akiri – стећи; perdi – изгубити; longa – дугачак; mal-longa – кратак; haro – коса; saĝo – памет.
Анегдоте - Anedoktoj[уреди]
Prezentu al vi, amiko, mian ĉagrenon! Mi forgesis en domo la monujon! Pruntu al mi dek krunojn ĝis morgaŭ!
– Pardonu, mi ne povas, sed mi povas konsili al vi centan rimedon por ricevi tiun monon.
– Ho, mi dankas al vi, vi estas vera amiko!
– Jen okdek helerojn, prenu veturigiston, kaj veturu hejmen por preni la monujon.
Kompreni – разумети; kompreniĝo – споразум; mal-kompreniĝo – неспоразум; prezenti – преставити; ĉagreno – невоља; forgesi – заборавити; mono – новац: monujo – новчаник; prunti – позајмити; konsili – саветовати, препоручити; certa – сигуран-а-о; rimedo – срество; vera – прави, истинити; jen – сво, гле; preni – узети; veturigisto – кочијаш; veturi – вратити се; hejmen – дома, кући.
For! Al sanaj kaj fortaj mi almozon ne donas!
– Kiel vi volas, sinjoro, pro viaj kelkaj heleroj mi nerompos al mi la piedon.
Postulo – захтев; for! – одлази!, напоље!; forta – јак, снажан; almozo – милостиња; kelka – неколико; helero – хелер, новчић; rompi – пребити; piedo – нога.
Juĝanto: «Kiel oni vidas el la aktoj, la ŝtelado estas via profesio!»
Juĝato: Kion vi volas, sinjoro juĝanto, ke mi ŝteladu por plezuro?
Juĝejo – суд, судница; juĝanto – судија; juĝato – коме се суди, оптужени; ŝtelado – крађа; profesio – занимање; plezuro – задовољство.
Приче - Rakontoj[уреди]
Reĝo sidis apud sia tablo, kaj atendis la alporton de manĝaĵoj. Sed unu el la servistoj, kiu estis tre timema, faletis kaj kelkaj gutoj da biljono ŝprucis sur la vestom de la reĝo. La reĝo koleris kaj ordonis senkapigi la mallertulon. La malfeliĉulo pensis: «Mi estas filo de la morto, mia savo estas neebla!» kaj li prenis la biljonujon kaj elverŝis ĝian enhavon sur la reĝon. Tiu ĉi miregis kaj ekkriis: «Ho, junulo, ĉi vi freneziĝis? Kion vi faris?» La servisto diris: «Mia reĝo, mi ne freneziĝis, miaj pensoj estas en ordo. Mi kuraĝis fari tion ĉi por danki vin pro via boneco al mi. Nun la homoj ne diros pri vi: la reĝo ekzekutigis malfeliĉulon pro ia bagatelo; ili laŭdos vin kaj diros: la reĝo estas tute prava kaj neriproĉinda, ĉar la servisto montris teruregan kaj nepardonindan arogantecon.» La reĝo profundiĝis en pensojn kaj diris: «Ho, junulo, mi pardonas vian abomenan faron pro via lertega klarigo, kaj la reĝo faris al li bonan donacon.
Servisto – слуга; apud – за; atendi – чекати; alporti – изнети, принети; manĝaĵo – јело; timema – плашљив; fali – пасти; guto – кап; buljono – супа; ŝpruci – прснути; ordoni – наредити, заповедати; kapo – глава; sen – без; senkapigi – обезглавити, посећи главу; lertulo – који је умешан, окретан; mallertulo – неумешан, сметењак; la malfeliĉulo – несрећник; elverŝi – излити; enhavo – садржина; miri – чудити, дивити; mir-eg-i – запрепастити се; krii – викати; ekkrii – узвикнути; frenezo – лудило; kuraĝi – осмелити; boneco – доброта; ekzekurtigi – погубити; bagatelo – ситница; laŭdi – хвалити; tute – потпуно, сасвим; riproĉi – пребацити; reproĉinda – коме се може пребацити; neriproĉinda – коме се не може пребацити; ĉar – пошто, јер; montri – показати; terurega – ужасно; napardoninda – неопростиви; profundiĝi – задубити се; en pensojn – у мисли; abomena – лош, мрзак, неваљао; fari – радити, чинити; faro – радња, чин; lertega – видљив; klarigo – јасноћа, отвореност, искреност; donaco – дар, поклон.
- (Serba rakonto de V. Vrĉeviĉ) -
Promenadis unufoje unu imperiestro kaj erkontis unu knabon. «Kien vi iras» - demandis la imperiestro. «Mi ne scias!» - respondis knabo malĝentile. La imperiestro koleris kaj ordonis, ke oni forkonduku la infanon en ereston. Post kelkaj tagoj iris la imperiestro en areston kaj demandis knabon: «Kial vi ne diras al mi, kien vi ris, kiam mi demandis vin?» La knabo diris al la imperiestro: «Mi diris al vi efektivan veron, ĉar mi ne sciis, ke mi venos en areston!»
Imperiestro – цар; promenadi – шетати; aresto – затвор; post – после; iri – ићи; for-iri – отићи; efektiva – прави, истинити; vero – истина.
Песме - Versaĵoj[уреди]
En la mondon venis nova sento,
Tra la mondo iras forta voko,
Per flugiloj de facila vento
Nun de loko flugu ĝi al loko.
Ne al glavo sangon soifanta
Ĝi la homan tiras familion:
Al la mondʼ eterne militanta
Ĝi promesas sanktan harmonion.
Sub la sankta signo de lʼ espero
Kolektiĝas pacaj batalantoj,
Kaj rapide kreskas la afero
Per laboro de la esperantoj.
Forte staras muroj de miljaroj
Inter la popoloj dividitaj;
Sed dissaltos la obstinaj baroj,
Per la sankta amo disbatitaj.
Sur neŭtrala lingva fundamento,
Komprenante unu la alian,
La popoloj faros en konsento
Unu grandan rondon familian.
Nia diligenta kolegaro
En laboro paca ne laciĝos
Ĝis la bela sonĝo de lʼ homaro
Por eterna benʼ efektiviĝos.
L. Zamenhof.
Espero – нада; nova – нова-а-о; sento – мисао; voki – звати; voko – позив; facila – лак-а-о; vento – ветар; glavo – мач; sango – крв; soifo – жеђ; soif-anta – жедан; homo – човек; homa – људски, човечански; tiri – вући; eterne – вечно; militi – ратовати; milit-anta – ратујући; promesi – обећати; signo – знамење, застава; kolektiĝi – сакупљати; paca – миран-а-о; batalanto – борац; rapide – брзо; kreski – расти; muro – зид; inter – између; dividi – делити; devidita – подељен-а-о; dissalti – ослабити; obstina – јогунаст-а-о; baro – препрека; amo – љубав; dis-batita – који не воле борбу, миротворац; kompreni – разумети; komprenante – разумевајући; koncento – сагласност; rondo – круг; lacigi – уморити се; ne-lacigi – не уморити се; sonĝo – сан; beno – благослов; efektiviĝi – остварити.
(El kolekto de V. Karaĝiĉ)
Reĝo Muratʼ en Kosovo venis,
Kiam venis, li leteron skribis,
Kaj ĝin sendas en Kruŝevcon feston
En manojn de serba princʼ Lazaro.
«Ho, Lazaro, kapo de Serbujo.
Tio nʼ estis, kaj ne povas esti,
Unu lando du regantojn havas,
Ni ne povas ambaŭ reĝidadi!
Sendu al mi ŝlosilojn de ĉiomoj festoj.
Kaj kun tio sepjaron imposton.
Kiam tion vi al mi ne sendos,
Tiam venu en kampo Kosovo,
Ke ni landon per glavoj dividu!»
Festo – град, тврђава; reganto – управљач, господар; ambaŭ – оба; reĝidadi – господарити, заповедати, владати; ŝlosilo – кључ; imposto – пореза; ora – златан-а-о; kampo – поље; glavo – мач.
Писма - Leteroj[уреди]
Estimata sinjoro!
Senda al mi provan numeron de Via gazeto, kiun mi intencas aboni.
Estimata – уважен, поштован; provi – пробати, огледати; prova – угледан-а-о, gazeta – новина, лист; intenci – намеравати; aboni – абонирати, претплатити.
Estimata sinjoro kolego,
En «Adresaro de esperantistoj» mi trovis vian nomon, kaj vi certe pardonas, ke m skribas al vi kiel kolego al kolego.
Mi estas Serbo, instruisto de komuna lerneio, kaj mi dezirus tre ekkoni lernejan sistemon kaj aliajn kulturajn cirkonstancojn en Bohemujo.
Se interesos vin niaj cirkonstancoj, mi estos al vi danka, se vi akceptos mian amikecon, kaj se ni ekligos esperantan korespondadon.
Atendante vian afablan respondon, mi estas por reciprokaj servoj ĉiam preta.
Uroŝo Iliĉ
«Adresaro de esperantoj», књига у којој су адресе есперантиста из целога света, komuna – општи: komuna lernejo – основна школа; ek-koni – упознати; cirkonstanco – прилика; se – ако; akcepti – примити; amiko – пријатељ; amikeco – пријатељство; atendante – очекујући; afabla – пријатан-а-о; reciproka – узајамни-а-о; servo – услуга; ĉiam – увек, свагда; prota – готов-а-о.
Mia kara kolego!
Mi havas nenian esperantan vortaron. Ĉu en berlinaj librejoj estas ricevebla esperanta-germana kaj germana-esperanta vortaro? Informu min kaj skribo, kiom ĝi kostas.
Jakovo Simiĉ,
studento de gimnazio.
Kara – драги, мили; vorto – реч; vortaro – речник; ĉu? – да ли?; libro – књига; libr-ejo – књижара; ricevebla – нешто што се може добити; informi – известити; sincere – искрено; saluti – поздравити.
Kara amiko kaj kolego!
Mi deziras aboni unu esperantan gazeton. Mi petas vin rekomendu al mi unu franca-esperantan gazeton.
Ricevu, kara kolego, mian sinceran saluton.
Triesto.
Respondante vian estimatan leteron de la 12-an majo ni dankas vin por via propono, kaj ĉe la okazo ni plezure akceptos vian servojn.
Ni petas vin antaŭ ĉio, ke vi sendu viajn plej malaltajn kondiĉojn, por ke ni en la okazo kaj bezono povu kalkuli precize la koston de viaj artikoloj.
Kvankam dum la nuna senmovado de komerco ni ne povas doni al vi tuj la certigon de grandaj negocoj, ni tamen esperas ke almenaŭ en la estonteco mia kunligo estas kontentiga por ambaŭ partoprenantoj.
Ni atendas vian respondon kaj restas kun tuta estimo.
Propono – предлог; ĉe – у, при, код; okazo – прилика, згодан случај; plezure – задовољан; servo – услуга; antaŭ ĉio – пре свега; plej malalta – најнижи; kondiĉo – услов; bezono – потреба; kalkuli – израчунати; precize – тачно; kosto – цена; kvankam – ма да; dum – за (време); nuna – садашњи; movado – кретање; sen-movado – застој; komerco – трговина; tuj – одмах; certa – сигуран; certigon – сигурност; negoco – трговање, радња; tamen – потпуно; almenaŭ – најмање; estonteco – садашњост; kunligo – веза; kontentiga – задовољан; partoprenanto – учешће; resti – остати; tuta – потпуни.
Фразеологија - Frazeologio[уреди]
Добар дан! – Bonan tagon
Добро јутро желим! – Mi deziras bonan matenon
Добро вече! – Bonan vesperon
Добру ноћ! – Bonan nokton
До виђења! – Je revido
Срећан пут! – Bonan vojaĝon
Срећна Нова година! – Feliĉan novan jaron
Срећан Божић! – Feliĉan kristnaskon!
(Kristo – Христос, naski – родити, nasko – рођење, krist-nasko – Xристово poђeњe, Божић.)
Изволте сести! – Voli sediĝi
Молим! – Mi petas
Молим, опростите! – Volu pardoni
Поздравите вашега брата. – Salutu vian fraton
Хвала, благодарим! – Mi dankas
Како сте (шта радите)? – Kiel vi fartas?
Хвала, добро. – Mi dankas, bone
Добар апетит! – Bonan apetiton
Извините, не могу вас служити – Pardonu, mi ne povas Vin servi
Добро дошли, пријатељу! – Estu bonveninta, amiko
C Богом! – Adiaŭ!
Клањам се! – Mia komplimento
С ким имам част? – Kun kiu mi havas honoron?
Moje je име Н. – Mia nomo estas N.
Чиме вас (вам) могу служити? – Per kio mi povas servi al vi?
Шта желите? – Kion vi deziras?
Извините, немам времена. – Pardonu, mi ne havas tempon
Кад сте допутовали? – Kiam vi alveturis?
Одакле идете (долазите)? – De kie vi venas?
Из апотеке. А ви? – El apoteko. Kaj vi?
Из парка. – El parko.
Данас је био диван дан. – Hodiaŭ estis belega tago.
Да, али ко зна како ће сутра бити. – Ies, sed kiu scias kia estos ĝi morgaŭ.
А шта je с есперантом? – Kaj kion estas kun esperanto?
Учим, али не одавна. – Mi lernas, sed ne de longe.
Ми се сад већ можемо споразумевати. – Ni povas jam interkompeniĝi.
Пробајмо! – Ni provu!
Али молим, говорите полако. – Sed mi petas, parolu malrapide.
Јесте ли разумели? – Ĉi vi komprenis?
Извините, нисам разумео, ви говорите врло брзо. – Pardonu, me ne komprenis, vi parolas tro rapide.
Говорите лакше, можда ћу вас разумети. – Parolu pli malrapide, eble mi komprenos vin.
Хоћете ли доћи вечерас да слушате предавање? – Ĉu vi venos hodiaŭ vespere auskulti paroladon?
Где ће бити предавање? – Kie estos parolado?
У есперантском клубу, предаваће професор Н. о... – En esperanta klubo, parolados provesoro N. pri...
Доћи ћу. – Mi venos.
У колико сати је почетак? – En kioma horo estas komenco?
У пола осам. – Ja duono de oka.
Онда, до виђења! – Do, ĝis revido!
Молим, колико је сати? – Mi petas, kioma horo estas?
Три четврти на шест. – Tri kvaronoj de sesa.
Хвала! – Mi dankas!
Познајем по знаку*) да сте есперантиста. – Mi rekonas laŭ signeto, ke vi estas esperantisto.
- ) Знак (кокарда) есперантиста, пo коме се познају, јe зелена звезда, који се носи на рупици од капута.
Ја сам учитељ Н. из Србије, и путујем у Ческу. – Mi estas instruisto N. el Serbujo, kaj mi vojaĝas Bohemujon.
Kiom estas esperantaj kluboj en Serbujo? – Колико има (је) есперантских клубова у Србији?
Како напредује есперанто у Србији? – Kiel progresas esperanto en Serbujo?
Недељни дани
1. lundo – понедељак
2. mardo – уторак
3. merkredo – среда
4. ĵaŭdo – четвртак
5. vendredo – петак
6. sabato – субота
7. dimanĉo – недеља
Semajno – време од 7 дана (недеља).
Доба дана и ноћи
mateno – јутро
tagmezo – подне
antaŭ-tagmezo – пре подне
post-tagmezo – после подне
vespero – вече
nokto – ноћ
noktomezo – поноћ
Државе и народности
Serbujo – Србија
Serbo – Србин
Rusujo – Русија
Ruso – Рус
Francujo – Француска
Franco – Француз